Космічна радість творчості нетлінна,бо не проходить з часом,у серці залишається незмінна.Вона,як муза,що присутністю своєю Душу щастям наповнює І бажанням жити,щоб любити того,хто творить,огортає.Хто каже,що натхнення само приходить,той не знає,що тільки праця і сила волі народжують оте натхнення,що красотою простір весь наповнює.Не хоче серденько того,хто творить марноту,втомилось від нікчемності земних бажань і прагне підкорити висоту.Знаходять справжню радість тільки сильні духом,бо чують Голос Того,той кличе їх на подвиг,чують своїм тонким,сердечним слухом.І проривають простір прагнення краси,доходять у бажанні дарувати до найвищої мети.

Одна мелодія,що пролунала з серця скрипаля,мене преобразила вмить і сповнила радістю буття.