Трирічною дитиною духовність виросла й волає.Виснажливий духовний голод людей озлобив і матінка Земля в гарячці конвульсійній тихо так зітхає.Сьогодні маєм наслідки причин того,що було.Хотіли технологій і модерну….Та годі вже,бо це минуло.Маєм і дещо інше – це вікно в майбутнє.Це Світла промінь,що є у серці кожного із нас,воно пророчить нам духовності життя могутнє.Думки красиві,сяючі,засіяні у простір,як зерно за законом бумеранга дадуть прекрасних наслідків врожай тобі людино!Своє майбутнє творити Господом дано.Ми підійшли до краю прірви недарма нас підвела  Отця Небесного рука,щоб зазирнули,ужахнулись,відійшли і зрозумілив,що кращого,цілющого за шлях духовний вже нема.Хто зможе,знайде сили духу,щоб відійти,той щастя істинне у свому серці зможе віднайти.Єдиний організм людський з планетним,а сонце світить довговічно лиш тому,що не для себе.Хто любить лиш те,що своє і для себе – вибирає шлях ганебний.Ми діти Неба і Землі,а людство все – клітиночки малі.